Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мобілізувати — [моб іл ізува/тие] у/йу, у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
мобілізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
мобілізуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) Мобілізувати себе (для успішного виконання якого небудь завдання, певної справи, для досягнення мети). 2) тільки недок. Пас. до мобілізувати … Український тлумачний словник
мобілізований — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мобілізувати. || мобілізо/вано, безос. присудк. сл. II ого, ч. Військовозобов язаний, призваний на службу в діючу армію … Український тлумачний словник
мобілізуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до демобілізувати 2) … Український тлумачний словник
самомобілізуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. Мобілізувати самого себе; виявляти мобілізаційну готовність … Український тлумачний словник
відмобілізовувати — о/вую, о/вуєш, недок., відмобілізува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Повністю мобілізувати … Український тлумачний словник
змобілізуватися — у/юся, у/єшся, док., рідко. Мобілізувати себе для виконання якого небудь завдання … Український тлумачний словник
організовувати — ую, уєш, недок., організува/ти, у/ю, у/єш, док. і рідко недок., перех. 1) Створювати, засновувати що небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них. 2) Здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення.… … Український тлумачний словник
організовуватися — уюся, уєшся, недок., організува/тися, у/юся, у/єшся, док. і рідко недок. 1) Створюватися, засновуватися (про громадські заклади, установи, об єднання і т. ін.). 2) Згуртовуватися, об єднуватися з певною метою. || Ставати організованим (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
